Першочергова теза: під час воєнного стану дрон, телеоб'єктив із чутливою матрицею або супутниковий пристрій — це подвійного призначення обладнання. Військова контррозвідка (СБУ + ДПСУ) зобов'язана перевіряти кожен такий ввоз як потенційну загрозу. Вам, як іноземному відвідувачу, простіше прибути без проблемних пристроїв і працювати з тим, що вже наявне в Україні (через організацію, що приймає, або акредитованого медіапартнера). Якщо ви все ж їдете з обладнанням — нижче опис правил.
Дрони / БПЛА: правила під воєнним станом
З 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022 і подальшими нормами використання безпілотних літальних апаратів цивільними особами без спеціального дозволу заборонено на всій території України. Це включає:
- Навчальні і споживчі дрони (DJI Mini, Mavic, Air, Phantom, Autel, Skydio тощо).
- Дрони для зйомки FPV-формату.
- Метеорологічні дрони, агродрони, навіть якщо ваш профіль роботи — сільське господарство.
- Радіокеровані літаки і вертольоти приватної моделі.
Винятки діють виключно для:
- Збройних Сил України, Нацгвардії, ДСНС, ДПСУ, Нацполіції, Управління державної охорони і інших силових структур.
- Юридичних осіб з ліцензією і дозволом, оформленим Державіаслужбою + СБУ (наприклад, агропідприємства за наказом, інженерні фірми з картування інфраструктури, операторські групи з акредитацією Міноборони).
- Журналістів і документалістів — виключно за окремою акредитацією від ОВА і Міноборони, з конкретним планом польотів і узгодженою локацією. Турист не отримає таку акредитацію.
Що це означає на практиці для іноземного туриста:
- Не везіть дрон в Україну. Митниця ймовірно затримає його на кордоні і помістить на склад зберігання до виїзду (іноді — конфіскація). Затримка пошуку — від 30 хвилин до 2-3 годин.
- Якщо ви вже у країні і у вас є дрон — не запускайте його ні за яких умов. Жителі повідомляють поліцію за 5-10 хвилин після зльоту через TikTok-донос або шум. Затримка плюс адміністративний штраф 17 000-34 000 грн (350-700 €) за статтею 185-3 КУпАП у м'якому варіанті; кримінальна стаття 114-1 КК (несанкціоноване використання БПЛА під час воєнного стану) — у жорсткому, до 3 років позбавлення волі + конфіскація.
- Військовий чи прикордонник, який спостерігає несанкціонований БПЛА у повітрі, формально зобов'язаний знищити апарат як ймовірну загрозу. Тобто збитки за апарат у будь-якому випадку лягають на вас.
Яктмо ви журналіст або NGO-працівник з робочою потребою — оформіть акредитацію через свою редакцію/організацію через посольство і Міноборони України ще до прибуття. Без офіційного запиту — не везіть.
Можливо до завезення офіційно: дрон, що задекларований на кордоні з письмовим зобов'язанням не використовувати на території України, з негайним вивозом у разі несподіваного виїзду. Це не часта практика і потребує сильних аргументів (наприклад, ви проїжджаєте через Україну транзитом). На точку перевезення дрону — митник ймовірно запропонує опломбувати валізу.
Фото- і відеозйомка: де можна і де ні
Цивільне фотографування для особистого користування в Україні дозволено. Турист на Хрещатику з телефоном — норма; вечірня прогулянка з фотоапаратом по Львову — норма; портрети з друзями у кав'ярні — без проблем.
Що НЕ можна знімати:
- Військові об'єкти — будь-яких видів, включно з блокпостами, військовими частинами, поліцейськими відділеннями у режимі підвищеного захисту, державними прикордонними переходами з військовою присутністю. Кримінальний кодекс ст. 114 (державна зрада, шпигунство).
- Об'єкти критичної інфраструктури — електростанції, підстанції, газопроводи, нафтобази, атомні електростанції, водозабори. Стаття 114-2 КК (несанкціоноване розповсюдження інформації про об'єкти критичної інфраструктури) діє з 2022 року, передбачає до 8 років позбавлення волі.
- Об'єкти ЗСУ і Нацгвардії у русі — конвої, вантажівки з військовою технікою, точки розгортання, навіть в умовах публічності. Особливо у соцмережі — це найбільший ризик для туриста.
- Наслідки ракетного або дронного удару — конкретні адреси пошкоджених будівель, локації прильотів, які могли б помогти ворогу скоригувати наступний удар. Опубліковані фото з геолокацією у соцмережі — кримінальний шпигунаж за статтею 114, з 2022 року це активно застосовується.
- Залізничні об'єкти стратегічного характеру — мости, тунелі, депо. Стандартна туристична зйомка вокзалу зі станції — допустимо; зйомка моста через річку — не допустимо.
- Кордони і прикордонні зони — зйомка переходу кордону, прикордонних споруд, патрулів ДПСУ — дозволено тільки журналістам з акредитацією.
Що МОЖНА:
- Архітектура історичного центру (Київ, Львів, Одеса, Чернівці, Кам'янець-Подільський).
- Парки, музеї (з дотриманням правил конкретного музею щодо штативу/спалаху).
- Ресторани, кафе, готелі (готелі часто просять дозволу для комерційної зйомки).
- Природа і сільська місцевість, поза прикордонними зонами і об'єктами критичної інфраструктури.
- Релігійні об'єкти (з повагою до правил конкретного храму).
Загальне правило: якщо у кадрі є щось, що може дати ворогу інформацію про оборону, інфраструктуру, переміщення військових — не знімайте. У сумнівах — не знімайте і не публікуйте.
Соціальні мережі: окремий ризик
Зйомка для приватного архіву і пост у TikTok/Instagram/Twitter — це різні правові ситуації.
Публікація фото/відео з:
- Блокпостів — навіть якщо ви тільки проїжджаєте і знімаєте з машини — порушення.
- Військових колон — пряме порушення статті 114 (збір і передача інформації про збройні сили).
- Прильотів і пошкоджень з геолокацією — пряме порушення статті 114-2.
- Фронтових міст з координатами (Харків, Запоріжжя, Херсон, Покровськ) — навіть звичайне «селфі біля відомої будівлі» може містити геотеги, що допомагають визначити локацію цивільного руху.
Базове правило: під час перебування у східних і південних областях не робіть live-постів або сторіс з реальним часом. Виключіть GPS-геотеги у фото перед публікацією. Якщо публікуєте — публікуйте з затримкою 24-72 години після зйомки.
Українська цифрова грамотність: середній житель Києва/Львова знає, що публікація колон у режимі реального часу — кримінал. Туристи це часто не розуміють. Якщо ви опублікуєте відео військової техніки в реальному часі — прочитайте: затримка СБУ через 6-24 години, допит, можливе кримінальне переслідування.
Камери з телеоб'єктивами
Класична туристична камера (Sony Alpha, Canon, Nikon mirrorless) з kit-об'єктивом — без проблем, не вважається спеціалізованим обладнанням.
Категорії, де треба бути обережним:
- Телеоб'єктив 600 мм+ — викликає підозру, особливо якщо ви знімаєте у напрямку прикордонної зони, аеропортів, портів, об'єктів критичної інфраструктури. Такий об'єктив законний у власності, але привертає увагу СБУ.
- Інфрачервоний (IR) сенсор камери (наприклад, конвертована Sony A7S, FLIR-камери) — спеціалізоване обладнання, потенційно для тепловізійної зйомки. Декларуйте на кордоні; ймовірно затримка для з'ясування.
- Камера для зйомки 360° (Insta360, Ricoh Theta) — стандартно, але уникайте записів у чутливих локаціях; такі камери непомітно записують усе навколо.
На кордоні митник ймовірно перевірить вашу камеру і телеоб'єктив у відкритому корпусі. Не приховуйте, не пакуйте у незвичну локацію — це викликає більше підозри за саме обладнання.
Супутникові пристрої
Супутникові телефони (Iridium, Inmarsat), персональні маяки PLB, Garmin inReach Mini, Starlink-термінали — спеціальна категорія.
Iridium / Inmarsat сатфон — потребує дозволу Держспецзв'язку для ввозу і використання. Без дозволу — конфіскація на кордоні. Туристам не видається. Журналістам і NGO — окрема процедура.
Garmin inReach Mini / SPOT — це супутниковий двохсторонній пейджер у формі компасу. Не є телефоном (тільки SMS-формат). Дозвіл не потрібен; декларуйте на кордоні. Деякі прикордонники не знають таку техніку і затримають для перевірки.
Starlink mini / dish — особлива категорія. Цивільний терміналSTARLINK на території України потребує реєстрації СБУ. Терміналів багато у країні (волонтерські організації, медіа, бізнес), але приватний турист не отримає дозвіл на власний термінал. Не везіть.
Що декларувати на кордоні
Загальне правило: цивільна електроніка для особистого користування не декларується:
- 1 ноутбук, 1 планшет, 1 смартфон (можна 2 для запасу).
- 1 фотоапарат + до 2 об'єктивів (стандартних).
- 1 GoPro / action-camera.
- 1 портативний зарядний пристрій (powerbank).
- Електронні аксесуари (навушники, годинник, smart-кільце).
Декларується (червоний коридор):
- Дрон будь-якого типу.
- Сатфон (Iridium, Inmarsat).
- Телеоб'єктив 400+ мм у спеціалізованій спортивній/військовій конфігурації.
- Тепловізійна камера або камера з IR-конверсією.
- Більше 1 фотоапарата + більше 3 об'єктивів (виглядає як комерційне ввезення).
- Spy-обладнання — приховані камери, диктофони у виставку, GPS-маяки для приховання.
При декларації заповнюється стандартна митна форма; вказується тип, серійний номер, оціночна вартість. Митник може опломбувати або запросити додаткові документи (підтвердження кваліфікації, акредитацію).
При виїзді обладнання, задеклароване при в'їзді, має бути показано у тій же конфігурації. Втрата задекларованого пристрою без поліцейського протоколу про крадіжку — потребує додаткових пояснень на митниці.
Журналістська акредитація
Якщо ви журналіст / документаліст і вам потрібно працювати з спеціалізованою технікою (дрон, телеоб'єктив, сатфон), єдиний легальний шлях — акредитація від Міністерства оборони України.
Процес:
- Ваша редакція звертається через посольство України у вашій країні або через офіс представника Міноборони.
- Подається пакет: журналістські ID, портфоліо, план зйомки, локації, тип обладнання, перелік контактних осіб.
- Міноборони видає прес-картку (зазвичай на 30-180 днів). Може включати дозвіл на конкретну фронтову локацію або тільки на безпечні зони.
- На прес-картці прописані обмеження по обладнанню — ви не можете автоматично запускати дрон, навіть з акредитацією, якщо це не прописано окремим дозволом.
Без офіційної акредитації — не везіть спеціалізоване обладнання, оскільки навіть при добрих намірах перевірка прикордонної служби сприйме це як спробу несанкціонованого ввезення.